Ця невелика і назагал не дуже помітна будівля губиться на тлі грандіозних соборів і дзвіниць. Хоча, ймовірно, вона є однією із найстарших збережених пам’яток верхньої частини монастиря. Принаймні, деякі її стіни могли з’явитися іще за гетьманування Івана Самойловича.

Кухня трапезної палати лаври між Трапезною і Благовіщенською церквами. Вигляд з дзвіниці

Вважається, що перша мурована кухня трапезної була зведена у вісімдесятих роках  XVII століття. Вона значно постраждала у  великій пожежі 1718 року, й сьогодні складно сказати, чи щось могло залишитися від тієї первісної будівлі. Проте, разом із рештою ансамблю центральної площі обителі її невдовзі після вогняного лиха поновили.

Кухня трапезної палати

Нинішній вигляд будівлі значною мірою є результатом багатьох пізніших опрацювань:

• дизайну фасадів за майстра Степана Ковніра 1746 – 1751 років;
• надбудови другого цегляного поверху архітектором Володимиром Ніколаєвим наприкінці ХІХ століття;
• усунення значних ушкоджень і реставрації, проведених після вибуху в Успенському соборі в 1941 році.

В результаті ремонту другої половини XX століття кухня набула певних  рис барокової архітектури XVIII століття й отримало близьке до первісного внутрішнє планування.

Кухня трапезної палати під банями Успенського собору

Аби сприймати цю не надто виразну пам’ятку з більшою цікавістю, варто, наприклад, звернути увагу на деталі чернечого, так би мовити, майстер-шефа, що мав місце у цих стінах у минулому. Так «Список страв монастирських для братії» від  1822-го року налічує понад дев’яносто рецептів приготування овочів і риби, а також деяких напоїв.

Прохід до кухні трапезної палати у куті між церквами

А ще згідно опису початку 1920-х років кухня мала вражаючий функціонал:

• окреме приміщення для роздачі їжі;
• приміщення для миття посуду;
• келії кухаря та послушників;
• 29 мідних котлів місткістю від чотирьох до 65 відер;
• 23 мідні каструлі;
• мідні решітки для приготування риби;
• великий годинник у футлярі, за яким лікували час приготування їжі.