Урочисте відкриття історико-архітектурного комплексу у підніжжя Замкової гори в колишній гетьманській столиці України відбулося 17 жовтня 2009 року. Новостворена локація фактично стала втіленням авторської уяви про маєток козацького старшинського лідера. І, бодай, вона базується на певних сучасних наукових знаннях, та все ж доволі умовно відображає ймовірну історичну дійсність. Беззаперечним видається те, що при створенні наявної забудови резиденції архітектори у своїх обґрунтуваннях спиралися саме на величний мистецький спадок українського бароко.
Облога Чигирина османськими військами у 1677 р., літопис Самійла Величка, початок XVIII ст., графічний прорис
Уявлення про вигляд справжнього Чигирина доби Гетьманщини нині дозволяє більш-менш правдиво сформувати єдине його історичне художнє зображення – малюнок з літопису Самійла Величка, присвячений облозі міста турками влітку 1677 року. Під шквалом гарматного вогню тут бачимо обриси численних православних храмів, могутніх оборонних веж і брам. Ймовірно, серед відображених на панорамі будівель присутня й дійсна резиденція гетьмана-оборонця фортеці, яким на той момент виступав Іван Самойлович.
Чигирин у XVII ст., реконструкція Григорія Логвина
Приблизно за десять років до того, коли Чигирином ще володів союзник Кримського хана, гетьман Петро Дорошенко, його навідав видатний державний діяч Османської імперії, географ і богослов, Евлія Челебі. У своїй знаменитій «Книзі подорожей» він так описав бачене ним на берегах Тясмину передмістя:
у ньому налічується десять тисяч критих дранкою будинків із верхніми поверхами. Було видно двадцять сім дзвіниць. У торгових рядах розташувалися всякі ремісники, але їхнє число мені невідомо. У більшості лавок торгують горілкою, пивом, медовухою та вином. Садам немає числа. Дуже багато слив, груш, яблук, капусти, цибулі-порея та звичайної. Однак лимонів, помаранців, гранат та інжиру в цих місцях не водиться.
Резиденція Богдана Хмельницького і Замкова гора, Чигирин
Безпосередньо ж за Богдана Хмельницького місто навідав інший знаний іноземний мандрівник. У липні 1656 року до гетьмана, супроводжуючи батька, патріарха Антіохійського Макарія, завітав Павло Алеппський. Його спогади про Чигирин видаються дещо менш надихаючими:
Цитадель висотою і своєю будовою схожа на фортецю Алеппо і видно її на значній відстані. Коли ми наблизилися до міста, молодший син гетьмана вийшов нам на зустріч із процесією духовенства, і нас повели до довгої дерев’яної церкви, на честь Успіння Владичиці, що біля палацу гетьмана. В ній у неділю, на його запрошення, ми відслужили обідню. … [Тут] є ще чотири церкви, окрім вищезгаданої. … До міста веде лише один вхід. Оскільки розташоване воно у долині і оточене морем піску, то в ньому надзвичайно спекотно.
Чигирин з Суботівського шляху, акварель Тараса Шевченка, 1845 р.
Могутній козацький Чигирин пав під тиском османів влітку 1678 року. Відтоді він своєї попередньої величі ніколи вже не повернув, а до середини XX століття, тим або іншим чином, переважну більшість цінної історичної забудови втратив. Та інтерес української громади до уславленої землі пращурів ніколи не вщухав. Місцина одразу була оспівана народним епосом й пізніше письменниками та поетами. Неодноразово сюди приїздив Тарас Шевченко, що присвятив Богдановій твердині не тільки сповнені суму за бувальщиною рядки своїх поем, але також зробив тут низку романтичної вдачі цінних замальовок.
Чигирин, краєвид з дороги на Суботів
У пізніших дослідженнях Чигирина брала участь ціла плеяда зіркових українських науковців, від генія археології Вікентія Хвойки до легендарного мистецтвознавця Григорія Логвина. Зрештою, наприкінці 1980-х років вітчизняна інтелігенція домоглася від радянської держави створення у місті історико-культурного заповідника. Із здобуттям Україною незалежності, за указом президента Леоніда Кучми, 1995 року він набув статусу Національного.
Гетьманська резиденція, макет в музеї Богдана Хмельницького у Чигирині
У подальшому колектив установи на чолі з директором Василем Полтавцем й група дослідників ініціювали створення на території Чигирина архітектурного комплексу гетьманської резиденції. Під це була намічена ділянка під Замковою горою, на якій раніше, в час розкопок, виявили два фундаменти мурованих будов – XVII і XVIII століть. Згідно первісного плану тут передбачалося облаштувати садибу із дерев’яним будинком і невелике при ньому господарське подвір’я –таке-собі ніби приватне помешкання козацького ватажка. Відповідну програму розвитку 2004 року затвердив Кабінет Міністрів Віктора Януковича.
Лямус на господарчому дворі резиденції Богдана Хмельницького у Чигирині, проектна пропозиція
Втім, початкові наміри згодом значно масштабувалися. У 2005 році працівники Науково-Дослідного Інституту Історії та Теорії Архітектури і Містобудування (НДІТІАМ) під керівництвом архітектора проекту Сергія Юрченка запропонували нову концепцію. Згідно неї маєток Хмельницького вирішено було облаштовувати як своєрідний громадський центр. Його мали скласти два доволі великі двори:
Скульптура на території Резиденції Богдана Хмельницького у Чигирині
Звісно, про відтворення якихось оригінальних чигиринських споруд доби козаччини мови йти не могло: доступна нині інформація про місто тих часів надто фрагментарна. Тож, ключовою ідеєю авторів стало формування цілісного середовища, яке згідно сучасного наукового бачення максимально органічно відтворювало б шляхетську садибу України XVII століття. Тож-бо, поточний комплекс по суті є наочною ілюстрацією для широкої публіки побуту та звичок козацької старшини та їхнього помешкання.
Будівництво на господарському дворі Резиденції Богдана Хмельницького у Чигирині
Нинішні будівлі Резиденції Богдана Хмельницького – це переважно компіляція різноманітних історичних взірців, їхньої загальної архітектури, декору і планувань. Конкретні елементи і деталі були позичені в таких шедеврів українського зодчества, як Іллінська церква в Суботові, Будинок Лизогуба у Чернігові, монастирських споруд у Новгороді-Сіверському, колегіуму у Переяславі, корпусів і храмів Києво-Могилянської академії, а також Ковнірівського корпусу Києво-Печерської лаври.
Військова канцелярія Резиденції Богдана Хмельницького у Чигирині, вигляд ззовні
Сьогодні на території маєтку, пройшовши повз ефектну браму-вартівню, можна побачити будинок гетьмана, військову канцелярію, скарбницю і курінь – вони розташовані на парадному дворі – а також дім батьків гетьмана, шпихлір, лямус, поварню і людську на господарському подвір’ю. Від часу відкриття комплексу, на жаль, багато об’єктів досі, станом на березень 2026 року, лишаються недовершеними і чекають на якнайскоріше облаштування.
Президент Віктор Ющенко на церемонії відкриття Резиденції Богдана Хмельницького у Чигирині, 17 жовтня 2009 р., світлина видання Українська Правда
Та досі актуальними лишаються слова президента Віктора Ющенка, сказані ним на церемонії відкриття Богданової резиденції багато вже років тому:
Тут, у Чигирині, поставала наша велика українська нація. На цій землі – наш військовий початок і наша національна енергія. Тут народжувалось військо Богдана, яке звільнило наш дух і проклало шлях до нашої державної незалежності… Чигирин – наша доблесть і слава. Чигирин – наше серце і українська душа. Чигирин – наш могутній козацький дух… Дорога кожного українця до самого себе, до України, до рідної нації пролягає через Чигирин…
