Скульптурне зображення небесного покровителя Києва, що впродовж кількох століть поспіль прикрашало будівлю міського магістрату, вважається одним з найкращих зразків ювелірного монументального мистецтва України доби бароко. Барельєф виконано у дусі шат українських ікон: він так само ефектно поєднує витончені деталі із певною наївністю та щирістю образів. На жаль, через низку обставин на початку XXI століття цей унікальний витвір майже втратив свій первісний вигляд, однак можливість повернути його лишається.
Архистратиг Михаїл, барельєф з Київської Ратуші, межа XVII – XVIII ст.
У відповідності до художніх смаків свого часу барельєф спочатку був поліхромним, тобто різнокольоровим. Таким Архистратига описують історики й мистецтвознавці, що раніше бачили його наживо, а також фіксує кілька світлин. Чи не найяскравіше уявлення, яким саме в оригіналі бачився Проводир Небесного Воїнства із Київської Ратуші, дає вишите панно, котре на початку XX століття, наслідуючи скульптуру, створили в селі Сунки на Черкащині, в майстерні Наталії Яшвіль.
Архистратиг Михаїл, фрагмент вишитого панно майстерні Наталії Яшвіль, початку XX ст., за барельєфом з Київської Ратуші межі XVII – XVIII ст.
Постать Архангела зображена на повний зріст. Його крила опущені, а над його головою сяє променистий німб. Вбраний воїн у візантійський стрій, як його розуміли в барокову епоху. Кожен елемент одягу Святого рясно декоровано завитками-волютами й рослинним орнаментом. Обличчя Святого Михаїла, його руки і відкриті ділянки ніг мали б бути ніжно-рожевого, тілесного кольору. Облачення він отримав золоте. Окрім панцира – цей обладунок, а ще крила й куляста сфера у лівій руці здавна були посріблені.
Вбрання Архистратига Михаїла, фрагмент барельєфу з Київської Ратуші, межа XVII – XVIII ст.
Під ногами в Архистратига – крилатий змій, що колись був фарбований темно-червоним. Його у роззявлену пащу Михаїл протикає довгим списом, котрий тримає правицею. В останній конвульсії дракон, що на нього обернувся диявол, здіймає догори свої крила і в’юнкий гостроконечний хвіст.
Змій у ніг Архистратига Михаїла, фрагмент вишитого панно майстерні Наталії Яшвіль, початку XX ст., за барельєфом з Київської Ратуші межі XVII – XVIII ст.
Барельєф виготовлено з двох мідних листів червоної міді, з’єднаних між собою заклепками. Він має заввишки біля двох з половиною метрів і важить понад тридцять шість кілограмів. Щодо точного часу його появи існує кілька версій, однак проведене нещодавно хіміко-технологічне дослідження датує даний витвір другою половиною XVII століття.
Змій у ніг Архистратига Михаїла, фрагмент барельєфу з Київської Ратуші, межа XVII – XVIII ст.
Ймовірно, вперше ця скульптура Архистратига знайшла своє місце ще на одній з дерев’яних київських ратуш. Та коли остання з них 1718 року загинула у вогні, барельєф вцілів і згодом був переміщений на фасад нової мурованої будови. Як свідчать різні джерела, розташовувався Михаїл десь на ратушній вежі: або над галереєю, що оперізувала башту, або на рівні балюстради під дахом, або ж взагалі він увінчував шпиль.
Київська Ратуша, загальний вигляд у 1697 році, літографія XIX ст.
Існує кілька оповідей, згідно яких Архангел був частиною механічного дзиґаря. Ніби-як, коли годинник на вежі починав бити, Святий Воїн списом стукав у пащу змієві – і стільки разів, скільки відраховували куранти. Втім, шарніри або інше необхідне обладнання у наявній скульптурі відсутнє. Тож, якщо колись вона і була рухомою, то вся цілком – а глядачам здалеку могло здаватися, ніби відбувається якесь більше дійство.
Обличчя Архистратига Михаїла, фрагмент барельєфу з Київської Ратуші, межа XVII – XVIII ст.
Також український фольклорист та історик Михайло Максимович наводив довідку, що в Архистратига з Ратуші, буцімто, був щит із написом “Богом хранимого града Кієва 1697”. Текст, ніби-як, містився на синьому тлі й опоясував хрест по центру щита. Але в наявної скульптури такого елементу немає. Натомість, в лівій долоні Архистратига знаходиться символічна куля-держава, на котрій виведено коротке гасло “Хто яко Бог”.
Держава в лівій руці Архистратига Михаїла, фрагмент барельєфу з Київської Ратуші, межа XVII – XVIII ст.
Барельєф, на щастя, у великій подільській пожежі 1811 року вцілів. Із палаючої ратуші його кияни врятували, й потім довгий час шедевр барокового карбування зберігався в будинку київського війта. Звідси скульптуру було передано до церкви Всіх Святих на горі Щекавиці, а 1898 року з храму – до збірки Київського товариства старожитностей і мистецтв. На базі цієї колекції незабаром організували однойменний музей, переважну більшість фондів котрого зрештою успадкував сучасний Національний музей Історії України.
Архистратиг Михаїл, барельєф з Київської Ратуші, межа XVII – XVIII ст., світлина II половини XX ст.
У 1982 році, під радянське помпезне святкування 1500-річчя Києва, старовинний образ Архистратига Михаїла відправився на тимчасове експонування до новоствореного музею Історії Міста. Перебуваючи під опікою цієї установи, 2001 року його відновили, так би мовити, у центрі наукової реставрації Києво-Печерського заповідника. Й саме тоді, за невідомих причин і достеменно нез’ясованих нюансів, природній вигляд скульптури змінили: автентичний барельєф зненацька було повністю вкрито із лицевої сторони позолотою. Й саме таким 2025 року він повернувся до зібрання Національного історичного музею.
Архистратиг Михаїл, барельєф з Київської Ратуші в експозиції Національного музею Історії України
Строкату долю також мало й вишите панно майстерні Яшвіль, на котрому образ Архистратига є різнобарвним. 1913 року воно експонувалося в Києві, на Всеросійській промисловій виставці. Пізніше потрапило до Європи. У 2000 році на аукціоні «Сотбіс» в Лондоні його продали до приватної колекції. Зображення вишивки можна тепер побачити на нідерландському сайті художніх копій kunstkopie, під назвою «Російський вишитий гобелен Святого».
Архистратиг Михаїл, вишите панно майстерні Наталії Яшвіль, початку XX ст., за барельєфом з Київської Ратуші межі XVII – XVIII ст.
