В Україні початку XX століття, як на підконтрольних монархії Габсбургів теренах, так і в межах російської імперії, було зведено чимало будівель, що отримали характерні вітчизняні національні риси. Однак, прибутковий дім мільйонера-просвітянина Володимира Хрінникова у тодішньому Катеринославі став дечим значно більшим, ніж просто яскравою декоративною окрасою міста. Із його появою відбувся справжній і доконаний архітектурно-політичний маніфест.
Будинок Хрінникова, світлина експедиції С. Таранушенка, 1928 р.
Амбіційна споруда у всіх своїх формах і кожній проробленій до дрібниць деталі втілювала романтизований образ козацької доби. Кутовий фасаду будинку – ніби згрупована в іншій площині типова січова церква. Її центральна баня мала впізнаваний грушоподібний обрис і маківку, над котрою, замість хреста, здіймався помітний хрестоподібний шпиль. Тут містився флюгер у вигляді двобію вершників: козака проти польського шляхтича.
Силует флюгеру будинку Хрінникова
Всього будинок увічнювали п’ять веж, які в завершення, окрім центральної, отримали типові для українського архітектурного модерну черепичні дахи із багатьма заломами. Їх також прикрашали флюгери, силуети котрих змальовували сонця із вписаними всередину геральдичними символами запорожців: соколом, орлом, конем і сагайдаком.
Проект будинку Хрінникова архітектора Петра Фетисова, 1910 р.
У вікна були вставлені багатокольорові вітражі з геометричним малюнками, явно натхненими типовими народними розписами хат. Також в оформленні часто де застосовувалося дерево: в галереях і конструкціях лоджій театральної зали, для карнизів й різьблених кронштейнах ззовні, тощо. На жаль, описані вище елементи переважно було втрачено в роки II світової війни.
Оздоблення віконних отворів будинку Хрінникова із колонами і фронтоном
Проте, значна частка оригінальних прикрас екстер’єру зберігається і понині. Як, наприклад, оздоба низки горішніх віконних отворів, що її складають:
Вікна будинку Хрінникова
Більшість вікон першого й другого поверхів має трапецієвидну форму – один із найчіткіших маркерів української національної стилістики.
Майолікове панно на фасаді будинку Хрінникова
Також по сьогодні існують чудовій майолікові панно: із павами над порталом по вулиці Первозванівській й із рослинним сюжетом – під дахом вздовж фасаду по проспекту Дмитра Яворницького.
Фасад будинку Хрінникова по проспекту Д. Яворницького
Власне, цей знаменитий дніпрянин, на честь котрого названо тепер головну артерію міста, вважається, що й був справжнім натхненником появи описуваної нами будівлі. Видатний український історик, археолог, етнограф і фольклорист, Яворницьким мав тісні стосунки і значний впив на мецената Хрінникова.
Вікно будинку Хрінникова із майолікою в сандрику
1909 року у власності спадкоємця капіталів великого катеринославського купця і землевласника опинилася гарна ділянка на центральному, тоді Єкатерининському, проспекті. Певний час зайняло з’ясування стосунків із місцевою думаю щодо перекриття тротуарів, та за два роки все було готово до старту робіт.
Проект будинку Хрінникова архітектора Петра Фетисова, 1910 р.
Проект доручили розробити випускникові вищого художнього училища при імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, цивільному інженерові Петру Фетисову. В ньому замовники вбачили явного симпатика своїх романтичних задумів і водночас професіонала-стилізатора. Також до співпраці було залучено майстра стилю модерн, поляка за походженням, Людомира-Флавіана Хойновського. Хоча, точний внесок останнього поки що не є остаточно з’ясованим.
Будинок Хрінникова, світлина 1912 р.
Варто зазначити, що попри ретроспективний настрій дизайну споруди, вона на свій час являлася справжнім взірцем прогресу: всі її перекриття були виконані з залізобетону, а змонтований для будівництва баштовий кран став першим у Дніпрі.
Проект кованої люстри будинку Хрінникова із мотивами козацьких човнів-чайок
Завершено зведення прибуткового будинку Хрінникова було наприкінці 1913 року. Однак, забобонний замовник відклав його презентацію до січня наступного 1914 року (того, в який розпочалася Велика війна у Європі). По відкриттю тут розташувалися кінотеатр «Палас», театральна зала й багато інших комерційних приміщень. Деякий час за запрошенням власника у стінах будівлі знаходив собі притулок осередок «Просвіти» – української громадської організації культурно-освітянського спрямування. Та через інтенсифікацію бойових дій після 1915 року в будинку почав працювати склад комітету збору пожертв для армії. Пізніше недовго приміщення орендувало Комерційне училище.
Будинок Хрінникова після пожежі 1943 р.
За встановлення радянського режиму в розкішній кам’яниці містилися то комітети комуністичної партії і комсомолу, то статистичне бюро, то ощадний банк, то клуб лікарів, то художній музей, то театр юного глядача, то які інші державні установи. В роки окупації Дніпра німцями тут розташувалися архів й кінотеатр «Вікторія» – для солдат вермахту. Коли 1943 року місто було зайнято радянськими військами, або через підпал німцями сховища документів, або через артилерійський обстріл військами СРСР, та будинок Хрінникова вщент згорів.
Проект реконструкції будинку Хрінникова під готель «Україна», архітектор Володимир Зуєв
Реконструкцію споруди між 1952 й 1953 роками здійснив заслужений дніпропетровський зодчий Володимир Зуєв. Будинок було прилаштовано під готель. Колишню залу театру перепланували під ресторан, на перших поверхах розмістили комерційні приміщення, а в решті горішніх кімнат – номери. Вестибюль оздобили помпезні сходи у дусі сталінського ампіру. Під час ремонтних робіт середини XX сторіччя у фундаменті було віднайдено закладну срібну дошку з написом про те, що власник й автори здійснили проект у стилі «Відродження України». Також тоді звернули увагу на єдину вцілілу по пожежі деталь інтер’єру будинку – частину дерев’яних дверей із зображенням козака. Обидва артефакти нині зберігається в Дніпропетровському (на 2025 рік) національному історичному музеї імені Дмитра Яворницького.
Будинок Хрінникова до пожежі 2011 р.
Показово, що переробка під впливом сталінських вимог до архітектури додала будинкові Хрінникова дещо більше бароковості, ніж він первісно мав. Місце вежечок на чоловому фасаді посіли типові барокові фронтони. До того ж на фасаді опинилася стандартна в повоєнні роки деталь – великий стрілочний годинник.
Фронтон будинку Хрінникова
Сьогодні площі даної пам’ятки історії та архітектури місцевого значення займає «Гранд Готель Україна». В 2011 у ньому через електричне замикання на горищі спалахнув дах центральної вежі, але невдовзі він був поновлений. У червні 2019 року, після початку перебудови вулиці Первозванівської у пішохідний бульвар, засоби масової інформації отримали відомості, що є плани відновлення історичного вигляду будинку Хрінникова, але наразі вони лишаються нереалізованими.
