Archiepiscopo Maximowitanó Czernihowiac – таку латинську назву отримав 1700 року заклад середньої освіти, організований чернігівським архієпископом Іоанном Максимовичем за відчутної підтримки гетьмана Мазепи. Його було створено на базі слов’яно-математичної школи, заснованої у другій половині XVII століття одним з найвидатніших просвітників Гетьманщини, Лазарем (Барановичем). Колегіум став помітним культурним осередком, де знання здобували як нащадки заможних козацьких родів, так й вихідці з духовенства, міщанства і навіть селянства. По закінченню навчання його вихованці отримували можливість влаштуватися на державну службу, стати перекладачами, літераторами, церковними діячами або медиками. Спектр освоюваних в закладі предметів для свого часу був доволі широким – від математики і географії до філософії, поетики й вивчення кількох іноземних мов, із грецькою і французькою включно.
Будівля колегіуму складається з дзвіниці, церкви Всіх Святих і трапезної палати колишнього Борисоглібсько монастиря. Хоча довго вважалося, що частина приміщень дісталася закладові ще від старої обителі домініканців, згідно останніх досліджень весь комплекс було зведено приблизно в один і той замий час, безпосередньо при Іоанні Максимовичі в перше десятиліття XVIII сторіччя.
Архітектурне рішення споруди є абсолютно винятковим для України. Ефектна вертикальна вежа дзвіниці у поєднанні із масивною кубічною основою і об’ємом трапезної палати створюють цілісний образ, подібні якому за часів заснування прозивали «кораблями». І це граціозне судно немовби здіймається своїм білосніжним вітрилом над всією стародавньою частиною міста – славетним Чернігівським Валом.
Природа пластичного декору комплексу в значному ступені відповідає смакам, скоріш поширеним серед тодішньої московитської знаті – Наришкіних і Строганових – ніж поміж козацької і могилянської еліти. Це рідкісна суміш різнорідних поясків, сандриків, ніш, сітчатого орнаменту, тощо-тощо. Й така обставина є свідченням доволі виняткового явища, коли бароко, рушивши в середині XVII століття із теренів нинішньої України на північний схід, увібрало на Московії певні локальні риси, й згодом знов повернулося на Гетьманщину.
