Нинішній в’їзний портал на заломі муру стародавньої обителі, вздовж вулиці Трьохсвятительської, – це вже друге втілення цієї споруди. Оригінал середини XVIII століття було зруйновано більшовиками між 1936 і 1937 роками. Та світлини й малюнки, що його фіксують, дозволяють повною мірою оцінити усю мальовничість первісної архітектури і, також, зазначити неабиякі відмінності із наявною варіацією.
Економічна брама Михайлівського Золотоверхого монастиря, Київ, вигляд з боку вулиці, світлина експедиції Стефана Таранушенка, 1910-і рр.
Господарське подвір’я монастиря, із трапезною церквою, льохом й іншими відповідного призначення будівлями, розташоване на південний захід від знаменитого Михайлівського Золотоверхого собору. Саме сюди вела невелика брама, зведена орієнтовно на початку 1760-х років. Найімовірніше, вона з’явилася на завершальному етапі облаштування нових цегляних мурів навколо комплексу, ініціатором побудови котрих виступив архімандрит Модест (Стефанович).
Економічна брама Михайлівського Золотоверхого монастиря, Київ, вигляд з боку подвір’я
Арка із воротами оформлена пишно і вишукано – у дусі останнього злету українського бароко. Її фасади, як з чолового, так і з тильного боків, розділено тонким ґуртом на два рівні. Знизу міститься фланкована двома стрункими півколонками широка дуга проїзду, а згори – спертий вигадливими ліпними волютами на капітелі півколонок фронтон. Увінчує споруду позолочена, подібна до промінистого сонечка, рипіда.
Економічна брама Михайлівського Золотоверхого монастиря, Київ, вигляд з боку подвір’я, світлина експедиції Стефана Таранушенка, 1910-і рр.
Фотографії початку XX століття свідчать, що на той час брама мала гостре, і навіть злегка прогнуте всередину, завершення. І водночас цікавий нюанс виявляють малюнки порталу, зроблені з натури у 1910-х роках. Зокрема, мистецтвознавця Георгія Лукомського і архітектора Василя Кричевського.
Скульпторка і письменниця Клер Шерідан, кузина Вінстона Черчилля, біля Економічної Брами Михайлівського Золотоверхого монастиря, Київ, 1920-і рр.
На цих зображеннях видно, що ліпні деталі фронтону тоді лишалися розфарбованими у різні кольори. Рослини між пілястрами були зеленими, квіти і ягоди – червоними, а двоголовий орел над розкріпованим карнизом – золотим. І тільки конструктивні елементи, як то півколонки, все ж білили. Подібна поліхромність є дуже характерною рисою автентичного стилю.
Економічна брама Михайлівського монастиря в Києві, малюнок Василя Кричевського, 1910-і рр.
Варто також відзначити продумане розташування брами. Її зорієнтовано під невеликим кутом до загальної лінії муру, що дозволило викроїти невеликий майданчик на в’їзді. Завдяки цьому доступ до подвір’я транспорту, що доставляє різноманітні продукти і начиння для братії, стає більш зручним.
Економічна брама Михайлівського монастиря в Києві, малюнок Георгія Лукомського, 1910-і рр.
Економічна брама стала одним з перших відновлених об’єктів Михайлівського Золотоверхого монастиря. Її було розроблено колективом архітекторів на чолі з Юрієм Лосицьким і відбудовано разом із дзвіницею протягом 1997 – 1998 років. Поставлено нову будівлю проїзду на посилений залізобетонний пояс. Її викладено з цегли, тиньковано, фарбовано і згори вкрито бляшаним дахом. Всі архітектурні деталі виділено білим кольором на блакитному тлі. Замість трикутного щипця оновлений фасад отримав у завершення плавний, криволінійного абрису, фронтон.
Економічна брама Михайлівського Золотоверхого монастиря, Київ, 2011 р.
Декор брами також чимало змінився. Місце імперського птаха посів барельєф архангела Михаїла. Під ним, правда, як і раніше, відтворено напис «176… года», з якого й виводилося припущення, щодо періоду побудови пам’ятки. Під архангелом, у круглій ніші (в оригіналу була прямокутна) 2021 року було встановлено рельєфний образ Спасителя. Дерев’яні стулки воріт замінено на ковані залізні ґрати.
Фронтон Економічної Брами Михайлівського Золотоверхого монастиря, Київ
Із боку подвір’я віднедавна ніші під ікони над арками також заповнено. Посередині виведена Богородиця із немовлям, а обабіч неї – два уславлені Київські Митрополити. Ліворуч – легендарний перший пастир давньоруської церкви, Михайло, а праворуч – один з найвидатніших діячів України доби козацького відродження, ігумен Михайлівського монастиря і його великий піклувальник, Йов (Борецький).
Образ митрополита Йова (Борецького) на фронтоні Економічної Брами Михайлівського Золотоверхого монастиря, Київ
На відрізку муру з боку вулиці, одразу ліворуч від Економічної брами, встановлено меморіальну дошку видатному українському археологові і мистецтвознавцю, дослідникові культурних пам’яток різних історичних епох, Миколі Макаренку. Саме він найбільш яро боровся у 1930-і роки за збереження безцінного комплексу Михайлівського Золотоверхого собору й через відмову підписати акт на знесення пам’ятки був окупаційною радянською владою страчений.
Меморіальна дошка мистецтвознавцю Миколі Макаренку біля Економічної Брами Михайлівського Золотоверхого монастиря, Київ
Від 2014 року на стіні обителі, обабіч описуваного порталу, почали з’являтися портрети воїнів, полеглих у російсько-українській війні. Первісно цей меморіал утворився стихійно, після подій Революції Гідності. Напередодні ж повномасштабного вторгнення, у 2021 році, його коштом громади було оновлено: фотографії загиблих у так званій антитерористичній операції розмістили на єдиному уніфікованому стенді. Однак, станом на початок 2026 року до них, на жаль, додається все більше нових і нових імен. Стіна пам’яті Героїв – одне з головних місць столиці, де сьогодні українці й іноземці віддають шану захисникам України.
Стіна пам’яті Героїв України біля Економічної Брами Михайлівського Золотоверхого монастиря, Київ, 2024 р.
