Нинішня версія палацу очільників України кінця XVII – початку XVIII століть з’явилася на території національного музейного заповідника «Гетьманська столиця» відносно нещодавно. Рішення про відновлення будівлі – символу української державності – було офіційно прийнято 26 жовтня 2007 року під час візиту у місцину колишньої батуринської цитаделі президента Віктора Ющенка.
Гетьманський будинок в цитаделі Батурина
Археологічні дослідження на території фортеці тривали протягом 1995 – 2005 років. Науковцями було виявлено, що резиденція очільників Гетьманщини мала кілька етапів розвитку. Найімовірніше, першим, хто вирішив облаштувати собі помешкання саме в фортеці Батурина був третій очільник Лівобережжя – Дем’ян Ігнатович Многогрішний. Зведений ним біля 1669 року будинок мав площу 11 на 20 метрів й фактично став першою урядовою спорудою міста, яке поволі почало перетворюватися на столичне.
Гармати біля гетьманського будинку цитаделі в Батурині
Наступник Многогрішного, Іван Самойлович, чи-то лишив будівлю без змін, чи-то, все ж таки, розширив палати попередника – версії різняться. Відомо, що в його господарювання оселею прикрашали килими, ікони, підсвічники, настінні годинники і дзеркала. Суттєві зміни в облаштування резиденції привніс Іван Мазепа. Ставши гетьманом у 1687 році він фактично перетворив доти доволі звичайний старшинський будинок на справжній мурований палац. Довжина його стін збільшилася до 21 й 25 метрів відповідно.
Територія цитаделі в Батурині
Під час розкопок автентичної споруди XVII століття археологи віднайшли залишки двох печей. Одна з них знаходилася в залі для нарад, друга – в гетьманські опочивальні. Печі були облицьовані теракотовими й полив’яними кахлями.
Бічний фасад гетьманського будинку в цитаделі Батурина
Поновлена на початку XXI століття будівля в плані повторює традиційну українську хату із сіньми посередині й кімнатами-світлицями обабіч. Її площа складає більше ста вісімдесяти квадратних метрів. Мурована споруда має один поверх з ґанком й мансарду. Понад вхідною групою розміщено виразний фронтон, посеред ліпного рослинного декору якого міститься гетьманський герб. Фриз під карнизом оформлено керамічними розетками. Вікна прикрашає лиштва й трикутні сандрики. Фігурні барокові фронтони також здіймаються й понад боковими фасадами. Дах палацу покрито ґонтом.
Територія цитаделі в Батурині
Всередині будинку створено експозицію із восковими фігурами гетьманів. Образи можновладців було розроблено на основі досліджень Сергія Павленка, Ольги Ковалевської й Тетяни Таірової-Яковлевої. Авторами фігур виступила група київських митців під керівництвом Олексія Сажина. Серед персонажів в експозиції представлені ясновельможні Дем’ян Многогрішний, Іван Мазепа й Пилип Орлик. А в світлиці гостей зустрічають Іван Самойлович та Петро Дорошенко – за їхньої участі відтворено сцену передачі влади між гетьманами, що дійсно відбулася у батуринській резиденції 11 листопада 1676 року.
