Іллінська церква у Новомиргороді

Одна з найстаріших мурованих будівель всієї Кропивниччини (Кіровоградської області). Була зведена наприкінці XVIII століття і являється єдиним зі збережених на Правобережжі храмом пізньобароковим тетраконхвого типу.

Іллінська церква у Новомиргороді

У 1752 році за розпорядженням російського імперського уряду між річками Інгулом, Синюхою, Великою Висю і Дніпром було створено військово-поселенську територію, що отримала назву Нова Сербія. Сюди мали змогу переселятися втікачі від османського господарювання на Балканах. Зокрема, із Сербії, Чорногорії, Македонії й Волохії. Адміністративним центром утворення було оголошено Новомиргород – поселення, що протягом попереднього десятиліття виконувало функцію зимівника запорізьких козаків . Тож, вихідці з Миргородського полку на Лівобережжі являлися місцевими старожилами.

Іллінська церква у Новомиргороді

Церкву пророка Іллі у Новомиргороді почали зводити невдовзі після ліквідації Нової Сербії у 1764 році й переформування її території під полковий устрій. Найімовірніше до будівництва були залучені запорожці, адже існує припущення, що автором проекту виступив знаний український зодчий, будівничий нинішньої катедри у Полтаві, Стефан Стабанський. Ктитором храму виступив місцевий купець Миколай Годжій. До 1786 року роботи із мурування церкви, згідно усіх існуючих версій, були остаточно завершені.

Іллінська церква у Новомиргороді

Храм є тетраконхом. Тобто центричною спорудою, що в плані має вигляд симетричного хреста, пелюстки якого формують напівкруглі апсиди – конхи. Силует церква має ступінчастий. Закруглені фасади будівлі членуються пілястрами, між якими в два рівні розташовано арки вікон. Карниз згори прикрашає фриз із ліпними розетками. На загал в архітектурі цього об’єкту прослідковується стилістичний перехід від бароко до класицизму.

Іллінська церква у Новомиргороді

Іллінська – єдина з п’яти старовинних церков Новомиргорода, що зберіглася до наших днів. Після II світової війни навколо її огорожі на стільки густо висадили дерева, що пам’ятку було майже неможливо розгледіти зі сторони. Наразі огляд трохи розчищено. Від 1991 року у храмі поновилася церковна служба.