Одним з найяскравіших втілень ідей українського необароко в післявоєнній архітектурі Києва, за доби так званого сталінського ампіру, стала забудова значної ділянки на Печерську, обмеженої нинішніми вулицями Михайла Бойчука, Бастіонною, Катерини Білокур і Професора Підвисоцького.
Квартал Добровольського на Звіринці, фото 2019 р.
У червні 1918 року вибух артилерійських складів вщент зруйнував абсолютно все, що колись знаходилося в цій околиці, з давніх-давен відомої під назвою Звіринець. Жоден з більш ніж дев’ятисот будинків не вцілів,. Тож, більше чверті століття місцевість лишалася пусткою.
Будинок по вул. Бастіонна,6, де міститься державна установа
Наново розбудовувати її почали після другої світової війни. За основний тип майбутніх будинків було обрано проекти серії 1-302, які на той час розробляла київська майстерня Анатолія Добровського. Архітектор саме працював над відбудовою Хрещатику, й в своїх підходах на тоді нерідко використовував виразні елементи національної традиції.
Будинок по вул. Бойчука, 1/2, Бастіонна, 2/1
Центральним об’єктом ансамблю виступає багатосекційний житловий будинок із подвійною адресою – вулиця Михайла Бойчука, 1/2 й Бастіонна, 2/1. В ньому до того ж містяться гуртожиток і крамниці на першому поверсі. Цей дім плавною дугою огортає невеликий сквер у низині, перед Печерським мостом. Яскраву виразність демонструє кожна його частина.
В основі цієї оригінальної будови – модифікований проект серії 1-302-3.
МАФ-и перед будинком по вул. Бойчука, 1/2, Бастіонна, 2/1
До суму, на очах обсипається бетон, з якого зроблено весь декор великого комплексу. А замість гарно облаштованого громадського простору, перед будинком вже багато років туляться точки дрібної торгівлі. Спочатку це був звичайний гармидерний риночок, знаний місцевими під назвою «Яма». Та не так давно його місце зайняли набагато довговічніші конструкції – МАФ-и з претензією на естетику дитячого парку розваг. Так сусідство жахливо дисонує із первісно задуманим авторами вишуканим ландшафтом.
Будинок по вул. Катерини Білокур, 10/15
Окрім головної споруди, ансамбль також складає ще з одинадцяти будинків, зведених під житло наприкінці 1940-х – на початку 1950-х років. Більшість з них цегляні, обличковані теракотовими керамічними плитками. Хоча є й тиньковані. Стіни майже всіх корпусів прикрашають ефектні портали, пілястри й різного штибу ліпнина. Під високими скатними дахами – всюди грайливі фронтончики.
Фронтончик будинку по вул. Бойчука,3
Власне, саме плавні фігурні завершення більшості будов – основний бароковий елемент подібної стилістики. Але у сукупності із рештою деталей маємо все ж таки наочно сумбурну суміш. Під впливом української народної архітектури тут з’являються кручені колонки і дахи з широкими виносами. Розетки й обплетені виноградом півколони позичено в народно-декоративного мистецтва, масивні вхідні групи – в іспанського маньєризму і бароко, а кесони та йоніки – у неокласицизму. Проте, все разом взаємодіє помітно гармонійно.
Портал будинку по вул. Бойчука,3
Однак, лише кілька будинків з усього кварталу Добровольського наразі утримується в гідному поважного міста стані. Тих, де розміщено державні установи. В житловому ж фонді панує прикра безгосподарність: цінний декор руйнується, гарні балкони ховає усюдисуще скління. Окремо вражають надбудови, що жодним чином не відповідають оригінальній манері.
Балкон одного з будинків із оповитою квітами півколоною
Останнім часом з’являються повідомлення про наміри ущільнити місцину висотними новобудовами. Для Києва це буде значна втрата, оскільки цілісних історичних просторів в місті майже не лишилося. Й ті кілька вуличок та двориків на Звіринці – чи не найщасливіший виняток на весь псевдоелітарний Печерськ.
Надбудований будинок по вул. Катерини Білокур, 6
