Найдавніша зі збережених мурованих церков Глухова стоїть посеред центральної площі міста – Соборного майдану. Місцевий сотник Василь Ялоцький замовив звести її 1693 року на місці попереднього дерев’яного храму.

Миколаївська церква в Глухові з боку вівтаря

Для виконання робіт з Києва було запрошено будівничих на чолі з архітектором Матвієм Єфімовим. Артіль майстрів, окрім як ставила стіни, також відповідала за забезпечення процесу усіма необхідними матеріалами: цеглою, цементом, залізом. По завершенню вони отримали від глухівців порядну платню – п’ятсот карбованців «чеками» й шістсот «копійками». 1695 року нову будову освятили.

Миколаївська церква в Глухові в міському пейзажі

Церква первісно була тридільною й мала три верхи, центральний з яких являвся двозаломним. Два інших: над бабинцем  і вівтарем – були глухими-декоративними. В контракті на спорудження храму сотник Ялоцький навіть обумовив особливу деталь – що вівтар має «квадруватися до копули».

Миколаївська церква в Глухові під час реставрації, 2015 р.

Структура будівлі є типовою для давніх українських дерев’яних церков: квадратний бабинець, восьмигранна нава та гранчастий вівтар, що їх згруповано на осі із заходу на схід. Декор фасадів доволі стриманий, й більш характерний ренесансу, ніж бароко.

Дзвіниця Миколаївської церкви

В 1871 році баню над бабинцем прибрали, й домурували із західного боку притвор з високою дзвіницею й ярусним верхом. Таке виконане зодчим Олександром Гроссом нововведення змінило традиційний образ церкви.

Миколаївська церква в Глухові

На початку XVIII століття Миколаївська церква деякий відігравала роль соборної в Глухові. Вона височіла над Радним майданом. Саме на цьому місці 6 листопада 1708 року на зборах козацької старшини новим гетьманом було обрано Івана Скоропадського, а за тиждень тут відбулася заочна «кара» гетьмана Мазепи. В присутності царя митрополит Йоасаф (Кроковський), силоміць доставлений раніш до містаЮ виголосив анафему своєму колишньому патрону.

Миколаївська церква в Глухові

Пізніше перед давнім глухівським храмом на козацьких радах також затверджували й інших гетьманів: 1727 року Данилу Апостола, а у лютому 1750 року за наказом імператриці Єлізавєти Пєтровни – Кирила Розумовського.

Миколаївська церква на світлині початку ХХ ст. експедиції С. Таранушенка

У радянський період храм не діяв. 1991 року його знов повернули релігійній громаді.