Гравюра із портретом провідного державного й релігійного діяча України XVIII століття – це довершений інтелектуальний продукт. Сповнений алюзій і символів, він до того ж виступає унікальним документальним свідченням епохи. Окрім біблійних цитат й алегоричних образів, зображення фіксує цілком автентичні краєвиди й архітектурні пам’ятки тогочасного Києва. До того ж, з тексту «Тези» ми дізнаємося чимало суттєвих відомостей про спосіб мислення й життя наукової і духовної еліти Гетьманщини.

Студенти Києво-Могилянської академії, фрагмент «Тези Заборовського»

Якщо спробувати згідно сучасних понять пояснити, чим по суті є даний витвір, то найближчою аналогією можна назвати дайджест корпоратива з нагоди вшанування почесного президента компанії. Сьогодні вдячні підлеглі випустили би спеціальний номер журналу, зробили допис на сторінці в соцмережі або замовили ролик на телебаченні. Триста ж років тому засоби були дещо інші. Наприклад, видання розкішно прикрашеного аркушу на згадку про урочисту подію.

Альтанка із надписом «Семиденна досконалість», фрагмент «Тези Заборовського»

Ідея створення гравюри належала випускникові Києво-Могилянської академії, майбутньому її професорові і перекладачу, а зрештою архімандриту Слуцького Троїцького монастиря в Білорусі, Даміанові Ґаляховскому. Сам виточений мідьорит – малюнок на мідній пластині – виготовив талановитий майстер, також вихованець славетної освітньої установи, Григорій Кирилович Левицький-Ніс.

Картуш із панегіричним написом, фрагмент «Тези Заборовського»

Дослівний переклад підпису «MONUMENTUM…» з латинської мови перекладається, як  «Пам’ятник Публічній Виставі з усієї філософії». Ці слова, разом із улесливим титулуванням одержувача, виведено внизу твору на картуші, котрий оточують панянки в античних одежах (як їх уявляли за доби барко). Ці мовбито натхненниці-богині – уособлення наукових пошуків, що їх вели в старовину учені мужі України.

Портрет архієпископа Рафаїла в оточенні алегоричних фігур, фрагмент «Тези Заборовського»

Адресат панегірика в тексті називається “київських муз отцем-меценатом, протягом дев’яти років вельмишановним вихователем і взірцем, господарем Рафаелем Заборовським”. Що цілком відповідає дійсності. Призначений російським імперським урядом 1731 року на посаду архієпископа Київського Галицького і всієї Малої Росії, отець Рафаїл був великим добродієм знаменитої української фундації. На малюнку його зображено в оточенні чотирьох жіночих постатей:

• одна тримає в руці змію, яка, найімовірніше, означає невичерпну щедрість архієрея;
• друга – серце, що палає – образ, котрий для свого герба обрав особисто Заборовський;
• третя – дзеркало, що має вказувати на рідкісну прозорливість преосвященного;
• остання – ріг достатку, символ багатства, яким спроможній ділитися можновладець.

Будівля Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії, фрагмент «Тези Заборовського»

Між 1732 і 1740 роками за ініціативи Заборовського архітектором Йоганом-Ґоттфрідом Шеделем було розроблено проект розширення головного навчального корпусу академії. Будівля отримала ще один поверх й розкішну аркаду, яка виходила на бік подвір’я Братського монастиря. В ній розмістили конгрегаційну Благовіщенську церкву. Для студентів Могилянки також передбачалася організація нової бурси – великого гуртожитку на Подолі.

Бурса Києво-Могилянської академії, фрагмент «Тези Заборовського». Будівля чи-то була втрачена, чи не була збудована

Вважається, що Шедель й архієпископ Рафаїл мали дуже гарні взаємини й вели довгу та плідну співпрацю. Зодчий найбільше уславився зведенням у Києво-Печерській лаврі великої дзвіниці, яка й досі вважається взірцем ранньої класицистичної архітектури. Цікаво, що на гравюрі Левицького-Носа споруда має явно відмінні від нинішнього оригіналу обриси. Вочевидь, бо завершена вона була тільки за шість років після презентації «Тези».

Панорама Києва з Лівого берега Дніпра. Успенський собор і дзвіниця лаври ліворуч, Микільський собор посередні, праворуч Поділ і частина Михайлівського Золотоверхого собору згори , фрагмент «Тези Заборовського»

Також доволі незвичний вигляд має зображена тут Софія Київська. Головний портал собору оздоблено виразним фронтоном. Як відомо, за Заборовського у стародавньому храмі було проведено значні будівельно-реставраційні роботи. Зокрема, всередині встановлено грандіозний багатоярусний іконостас. Проте, у середині XIX століття вказаний фронтон прибрали, аби фасад більш відповідав московським смакам. Урізано на кілька рівнів було й іконостас.

Софійський собор із втраченим бароковим фронтоном над входом, фрагмент «Тези Заборовського»

Уваги заслуговують й постаті, виведені згори аркуша. Серед них:

• ліворуч вище – небесний покровитель архієпископа, архангел Рафаїл;
• під ним – перший київський митрополит – Михайло;
• ще нижче – у пишному вінці й царському облаченні князь Володимир;
• праворуч згори – вбраний у військові обладунки архангел Михаїл;
• в середньому ряду – апостол Андрій Первозваний;
• і єдина поміж усіх жінка – великомучениця Свята Варвара.

Ці персонажі гуртуються обабіч променю, що від всевидячих очей господа спускається до портрету єпископа. Напис у ньому проголошує: «Я поставлю Собі вірного священика, який буде за моїм серцем та за моєю душею».

Фрагмент «Тези Заборовського»

«MONUMENTUM» Заборовському в Києво-Могилянській академії презентували 17 липня 1739 року. Зважаючи на дату, урочистості могли бути приурочені до чергових роковин від дня, коли Рафаїл отримав архіпастирську парафію. На честь цього у великій конгрегаційній залі установи влаштували показову виставу-диспут. Студенти-учасники мали продемонструвати вправність в риториці й озвучити влучні і доречні філософські тези. Підпис гравюри згадує також про тодішнього перфекта учбового закладу Сильвестра Кулябку. Він безумовно також мав бути присутній на заході. Онук гетьмана Данила Апостола, згодом Кулябка стане ректором академії й увійде в історію, як видатний богослов і талановитий латиномовний письменник.

Імовірно, панорама Києво-Печерської лаври, фрагмент «Тези Заборовського»