Це була одна з перших суто барокових мурованих будівель монастиря. Її первісний об’єм звели за часів гетьманування Самойловича й Мазепи, між 1684 і 1694 роками. Кошти на благу справу виділив київський міщанин Михайло Максимович, а у роботах, за однією з версій, брав участь шотландський інженер й генерал на службі московського царства Патрік Ґордон. Кінцевий образ храму – двоярусний, із чудовим звивистим фронтоном, типовою українського манеру маківкою й входом-ротондою – оформився внаслідок перебудови після великої пожежі 1718 року.
Трапезна церква Києво-Печерської лаври за обмірами архітектора Андрія Меленського 1825 р.
На початку XIX століття церкву наново розписали місцеві художники Йосип Белецький та Іван Куликовський. За спогадами очевидців на стінах у золотих зірках були зображені Печерські отці і вид уявного Єрусалима. Тоді ж в зелений колір пофарбували двері й вікна.
Барокова Трапезна церква Києво-Печерської лаври, світлина кінця XIX століття
Барокова споруда протягом майже двох століть являлася невід’ємною частиною цілісного ансамблю лаври. Вона мала на стільки органічний вигляд, що коли бачиш тогочасні панорами верхньої частини обителі, здається ніби це просто ще один приділ Успенського собору.
Барокова Трапезна церква праворуч від Успенського собору, зображення кінця XIX століття
Перлину козацької архітектури знесли взимку 1893-1894 років. За тодішньою версією стара будівля дала тріщини і її терміново необхідно було замінити. Однак, не виключено, що то був лише привід. В ту пору кількість лаврських ченців значно зросла, й їм аби трапезувати у старих стінах стало замало місця. Отож бо, Духовний собор монастиря таким доволі варварським чином нашвидкуруч вирішив посталу проблему.
Панорама Києво-Печерської лаври зі старою Трапезною церквою, світлина до 1893 р.
Володимир Ніколаєв, котрий на той час служив єпархіальним і лаврським архітектором, розробив проект нової, значно більш просторої, трапезної. Завершили її конструювання напрочуд швидко – що в 1895 році вже освятили. Початково неовізантійський храм було складено з голої цегли, і на знімках кінця XIX сторіччя видно, на скільки це неоковирно виглядало зі сторони. Тому незабаром фасади пофарбували в білий колір.
Панорама Києво-Печерської лаври із новою, ще нетинькованою, Трапезною церквою Антонія та Феодосія Печерських, світлина 1895 р.
Нинішня церква преподобних Антонія та Феодосія Печерських, звісно, є важливою мистецькою цінністю. Меншою мірою архітектурною, але завдяки живопису Івана Їжакевича, Андрія Лакова і Г. Попова – безумовною.
Трапезна церква Антонія та Феодосія Печерських
Проте, водночас ця будівля – символ нехтування російською імперією українською традицією, яскрава демонстрація заміни стародавньої національної спадщини московськими маркерами.
Західний фасад старої Трапезної палати Києво-Печерської лаври, світлина кінця XIX століття
