Один з небагатьох козацьких храмів Києва, що від своєї появи на межі XVII – XVIII століть й до сьогодення повністю зберіг свій первісний вигляд. Його ніколи і не перебудовували й не надбудовували. Споруда складається з витягнутої в плані трапезної палати й невеличкої Спасо-Преображенської церкви на східному кінці.
Трапезна церква Видубицького монастиря
Над входом до будови з півдня розміщено герб із бойовим луком і перехрещеними стрілами, направленими вістрями униз. Це геральдичний знак найвизначнішого мецената обителі мазепинської доби – Стародубського полковника Михайла Миклашевського. Саме його коштом й піклуваннями протягом 1696 – 1701 років було зведено сусідній грандіозний Георгіївський собор й значно скромнішу трапезну.
Герб полковника Миклашевського на фасаді трапезної церкви Видубицького монастиря, 2010 р.
Зараз герб Миклашевського на фасаді має біле тло й блакитне забарвлення елементів зброї. Хоча певний час раніше його фарбували, як зображено на знаменитому ктиторському портреті полковника – золотом по червоному. Бодай вважається, що в оригіналі це навпаки, стріли мали б бути на небесному фоні. Такий варіант втілено на відновлених Лядських воротах на Майдані Незалежності. Сюди емблема знаного козацького очільника потрапила помилково: в оригіналі на стародавньому гербі міста нехай дійсно мав місце лук, але його тятиву натягували висунуті з хмари руки.
Георгіївський собор і трапезна церква Видубицького монастиря
Попри те, що будівля має автентичні історичні обриси, певні негаразди з нею траплялися. Трапезну значно пошкодила пожежа, що сталася в монастирі навесні 1760 року. Відновлювальні роботи після того тривали два десятиліття. Також вважається що в листопаді 2008 року в Спасо-Преображенському храмі було скоєно підпал. Його наслідки долали кілька наступних років. Наразі пам’ятка відреставрована і перебуває у доброму стані.
Кресленик північного фасаду, при участі В. В. Чепелик, 1962 р.. З фондів Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г. Заболотного
Оскільки споруда розташовується на схилі пагорба, вона має два поверхи з півночі й один з боку монастирського подвір’я. Прибудована храмова частина є одноапсидною й завершується грушоподібною банею.
Південний фасад трапезної Видубицького монастиря
Декор фасадів складають пілястри з капітелями, оздоблені лиштвою спарені вікна й ошатний фриз. Найвиразнішою окрасою будівлі видається вхідний портал. Його оформлено витонченим ліпним рослинним орнаментом, що нагадує традицію народного мистецтва.
Інтер’єрі трапезної, світлина початку XX ст. експедиції С.Таранушенка
В інтер’єрі трапезної фрагментарно зберіглися барокові розписи, але переважно живопис XVII – XVIII століть було записано майстрами прийдешніх поколінь.
