Цей мурований храм у колись полковому слобожанському містечку побудували наприкінці XVIII століття. Він пережив буремні 1930-і роки й II світову війну, але був підірваний за розпорядженням радянської влади 1948 року. Від церкви залишилася частина фундаменту й одна стіна, над котрими зрештою звели новий районний Будинок Культуру. Також будматеріали від знесеної святині використали при будівництві місцевого райкому комуністичної партії.

Мапа Балаклії 1852 р.. В XIX ст. місто було перейменовано на Ново-Сєрпухов

Перший соборний храм, присвячений Славі Преображення Господнього, в Балаклії заклали водночас із заснуванням самого міста – 1663 року. Його фундаторами виступили полковник Яків Чернігівець із зятем Данилом Степановим, котрий потім служив тут протоієреєм. Невідомо, чи була перейменована саме ця церква, чи на її місці згодом з’явилася нова, але після 1700 року соборний балаклійський храм в документах значиться під найменням Успіння Божої Матері.

Балаклійський Будинок культури, зведений за проектом архітектора Володимира Заболотного у 1950-х рр. на місці Успенської церкви

Кам’яна Успенська церква була закладена, найймовірніше, 1779 року. Принаймні про це свідчив напис на її хресті. На той час Балаклія мала статус військової слободи Ізюмського повіту Харківського намісництва За десятиліття будівництво храму завершили. Це була будівля перехідної від бароко до класицизму стилістики, що мала характерні верхи із заломами й лучкові сандрики в декорі фасадів. Поряд стояла такої самої манери дзвіниця, під високим шпилем котрої духові вікна виводилися у типово барокових фронтончиках. Цінним надбанням церкви вважалася написана на полотні ікона Божої Матері, яку, як вважається, привезли ще перші козаки-переселенці із Черкащини.

Сучасне приміщення храму Успіння Пресвятої Богородиці, світлина сайту izum.church.ua

Храм Успіння Пресвятої Богородиці в Балаклії за ініціативи місцевої релігійної громади поновили 2008 року. Однак, діє він у не надто пристосованому для служби приміщенні по вулиці Соборній, 52. Місцева ж спільнота донині домагається виділення землі для відновлення історичної будівлі церкви.