Рідкісна будівля барокового родинного склепу, що зберіглася від кінця XVII століття до наших днів у майже первісному вигляді. Приклад осмислення монументальної спадщини княжої Русі представниками козацької старшини.
Усипальниця Лизогубів у чернігівському Єлецькому монастирі
Яків Кіндратович Лизогуб походив з родини козака Кобиза Гельмязівської сотні. За своє довге життя, тривалістю ледь не у вісімдесят років, він встиг послужити багатьом гетьманам й навіть сам претендував на булаву. Обіймав посади генерального осавула Війська Запорізького й полковників Канівського і Чернігівського. Уславився в Чигиринських та Кримських походах, а особливої шани здобув за взяття Азову 1696 року.
Усипальниця Лизогубів у чернігівському Єлецькому монастирі, світлина експедиції С. Таранушенка, початок XX ст.
У Чернігові полковник сприяв чималому церковному будівництву й щедро одраював місцеві святині дорогими коштовностями. 1698 року він ініціював спорудження коло стародавнього Успенського собору Єлецького монастиря прибудови-усипальні. По упокою 19 серпня того ж року його в незавершеній ще на тоді будові і було поховано. Подальшим ходом робіт піклувався син фундатора, Юхим, котрий також успадкував і посаду батька. Нову церкву зрештою освятили 14 вересня 1701 року. Ім’я вона отримала на честь небесного покровителя свого засновника – апостола Якова.
Напис на південній стіні теплого храму при Успенському соборі, присвячений полковнику Якову Лизогубу. Світлина Mykola Swarnyk (із вирівнянням вертикалей й світло-корекцією на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported)
Одноповерхова будівля усипальниці витягується вздовж південного фасаду давньоруського храму й розмірами відповідає пропорціям стародавньої галереї, що колись розташовувалася на цьому місці. Церква має дві двозаломні бані. Портали її вікон й входів прикрашають охайна лиштва й різнопланові сандрики. Стіни фланковано лаконічними пілястрами.
Усипальниця Лизогубів у чернігівському Єлецькому монастирі, світлина експедиції С. Таранушенка, початок XX ст.
Початково, окрім старшинських поховань, у теплому храмі святого Якова також розміщувалися ризниця, бібліотека й архів монастиря. Однак, внаслідок пожежі 21 січня 1869 року їх було втрачено.
Усипальниця Лизогубів у чернігівському Єлецькому монастирі
В радянські часи на території обителі містилися різноманітні громадські установи: аптечні склади, обласна наукова бібліотека, гуртожиток артистів філармонії, товариство «Динамо» і тому подібне. В середині 1960-х років тут відбулися зйомки художнього фільму «Вій» за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя, режисерів Костянтина Єршова і Георгія Кропачова. Стрічка розпочинається безпосередньо кадрами, зробленими на тлі Усипальниця Лизогубів, котра за сюжетом виконує роль бурси Києво-Могилянської академії.
Кадр з художнього фільму «Вій», 1967 р. із усипальницею Лизогубів
Сьогодні храм, як і весь монастирський комплекс, входить до складу історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній». Адреса обителі – вулиця Князя Чорного , 1.
