Цей храм на околиці Полтави є єдиним в регіоні зразком класичного безбаштового тетраконха – унікального типу будов, виключно характерного для останнього етапу розвитку українського бароко.

Пушкарівський Вознесенський монастир

Первісна обитель була заснована біля Мазурівського яру під Полтавою 1676 року. З благословення єпископа Лазаря (Барановича) і за дозволом полтавської міської старшини. Таким чином місцеві господарі сприяли порятунку черниць-біженок, що тікали з Поділля від негараздів Руїни. Пізніше, 1721 року, монастир було перенесено до села Пушкарівка.

Дзвіниця Пушкарівського Вознесенського монастиря

Особливу увагу утриманню релігійної громади приділяв полтавський полковник Іван Черняк. Його стараннями і коштом 1762 року було зведено першу муровану будову обителі – храм Вознесіння Господнього. Споруда має обабіч центральної бані чотири виразні напівкруглі апсиди, які й іменують конхами. Такий тип церков по Гетьманщині почав з’являтися в середині XVIII століття, й став окремим явищем місцевого зодчества.

На території Пушкарівського Вознесенського монастиря

Згідно деяких легенд серед послушниць монастиря до свого спочину перебувала остання кохана гетьмана Мазепи, донька полковника-зрадника Василя Кочубея, Мотря. А ще ігуменею часів впровадження Єкатєріной II секуляризації називають жінку, що колись давно була першою нареченою князя Олексія Розумовського, до того, як він став фаворитом майбутньої цариці Єлізавєти Пєтрівни.

В XIX столітті Пушкарівський монастир скасували, а Вознесенській церкві надали статус парафіяльної. Більшовицька ж влада й взагалі сприяла грабунку та руйнації сакральної споруди. Вважається, що в 1930-і роки було знищено цвинтар, на якому знаходилася Мотронина могила.

Реставрацію видатної пам’ятки розпочали  1996 року й вели наступне десятиліття. Наразі церква є діючою і перебуває у гарному стані