Цей головний убір славетного митрополита – одного з ключових культурних, релігійних й і політичних діячів доби Гетьманщини – нині зберігається у фондах Національного заповідника «Софія Київська». Окрім безумовної історичної цінності, даний витвір середини XVIII століття також є яскравим взірцем ювелірного мистецтва і художньої вишивки стилю українського бароко. Впродовж майже століття він вважався втраченим і лише 2022 року був знов віднайдений науковцями.
Митра Рафаїла (Заборовського), середина XVIII ст., Київ, колекція Національного заповідника «Софія Київська»
Митра – це богослужбовий головний убір, що символізує терновий вінець Спасителя і є ознакою влади єпископа. При створенні, власне, митри Заборовського була застосована старовинна техніка ручного вишивання золотими і срібними нитками на оксамиті, що зветься гаптуванням. Також її прикрашають намиста і опушка.
Серафим, вишитий на митрі Рафаїла (Заборовського), середина XVIII ст., Київ, колекція Національного заповідника «Софія Київська»
У цій митрі отець Рафаїл був покладений по спочину 22 жовтня 1747 року у труну, що наступні тридцять дев’ять днів стояла незакритою посеред стародавнього Софійського храму. Згідно свідчень сучасників тіло митрополита лишалося нетлінним. І не лише попервах, а й наступні майже вісім десятиліть, які воно перебувало у загальному доступі в підземному склепі собору. Та, оскільки народний культ митрополита – чудотворність його мощів – не знаходив схвалення російського імперського кліру, у 1824 році труна була ззовні обмурована. Зрештою, у середині XIX століття вхід до підземелля церкви остаточно заклали і приховали.
Хрестик на митрі Рафаїла (Заборовського), середина XVIII ст., Київ, колекція Національного заповідника «Софія Київська»
Рештки митрополита були віднайдені і досліджені групою археологів під проводом Теодосія Мовчанівського 19 листопада 1936 року. У акті розкриття гробниці, крім іншого, значилося:
Після зняття кришки труни виявилися рештки кістяка в традиційному єпископському одягу, причому серед одягу відкриті частинами кістяка були лицеві кістки черепа та кістки кистей рук. На черепі зберігалася митра з парчевої тканини з вишитими срібними нитками серафимами та кришталевим прикрашеним металопластиковим хрестиком.
Митра Рафаїла (Заборовського), середина XVIII ст., Київ, колекція Національного заповідника «Софія Київська»
Усі предмети, виявлені у гробниці Заборовського, тоді були вилучені й передані на зберігання у фонди Софійського заповідника. Серед них описані й череп із митрою. Найімовірніше, причиною перенесення предмету одягу разом із кістяком було те, що тканину головного убору виявилося неможливо виокремити без застосування спеціальних процедур.
Серафим, вишитий на митрі Рафаїла (Заборовського), середина XVIII ст., Київ, колекція Національного заповідника «Софія Київська»
Вважалося, що всі знахідки з поховання митрополита Рафаїла у 1975 році були утилізовані, позаяк радянські музейники визначили їх такими, що “не мають наукової цінності й становлять загрозу для санітарного стану приміщення фондів”. Втім, під час виконання планового реставраційного зондажу гробниці Заборовського 19 травня 2022 року археологи й реставратори «Софії Київської» з’ясували, що і кістяк архіпастиря, і предмети його облачення досі зберігалися на місці. Вочевидь, будучи людиною освіченою і моральною, їх ще у 1930-і роки повернув до поховання Теодосій Мовчанівський.
Митра Рафаїла (Заборовського), середина XVIII ст., Київ, колекція Національного заповідника «Софія Київська»
Сьогодні митру святителя можна побачити на виставках в експозиції заповідника. Сам отець Рафаїл рішенням Священного Синоду Православної церкви України був зарахований до лику святих. Його урочисте прославлення відбулося 27 липня 2023 року у Софійському соборі.
