Одна з візитівок міста й найбільш цілісно відтворена будівля давньоруської доби в Україні. У своїй багатовіковій історії церква Великомучениці Параскеви П’ятниці на Торгу, крім інших, має доволі довгу і цікаву главу, присвячену періоду українського бароко.

П’ятницька церква , 2019 р.

Власне, до середини XX століття цей храм вважався саме витвором XVII сторіччя, часів Гетьманщини. Він мав виразну струнку статуру, був рясно декорований пілястрами й дивовижного різноманіття фронтонами, та увінчувався українського характеру грушоподібними банями.

Руїни П’ятницької церкви після бомбардування 25 вересня 1943 р.

Однак 25 вересня 1943 року Чернігів пережив чергове бомбардування. Внаслідок вибуху від старовинної П’ятницької церкви лишилися тільки східні закомара із рештками підпружних арок, два стовпи й вівтарна частина. Вціліла також ротонда-дзвіниця, але то була добудова початку XIX століття.

П’ятницька церква, світлина початку XX ст.

Постало питання про знесення руїни храму і облаштування на його місці нової помпезної площі. Однак, попередньо радянська влада направила в місто комісію з визначення шкоди, завданої нацистським окупаційним режимом. На її чолі стояв знаний реставратор і дослідник пам’яток архітектури доби Середньовіччя Петро Барановський.

П’ятницька церква, світлина експедиції С. Таранушенка, початок XX ст.

Під час досліджень залишків споруди  вчені збагнули, що храм Параскеви П’ятниці належить не до епохи козаччини, а був збудований значно раніше, ще в княжі часи. Й до того ж будівля не була схожа на жодного відомого ровесника, тобто являлася виявом нової на кінець XII століття архітектурної стилістики.

П’ятницька церква на торжищі, світлина початку XX ст.

Оригінальну церкву було зведено купцями посеред торгу, на посаді міста, орієнтовно за княжіння династії Ольговичів. Хоча, також є версія, що її поставили безпосередньо коштом головного героя «Слова о полку Ігоревім» – князя Ігоря Святославича. Під час монгольської навали 1239 року храм чимало постраждав.

П’ятницька церква, світлина з альбому Гельмута Ліндера, біля 1942 р.

Перші відомі нам роботи з відновлення храму відбулися у 1670-і – 1690-і роки. За меценатства чернігівського полковника Василя Дуніна-Борковського тоді була облаштована нова покрівля. Свого ж виразно барокового образу будівля набула при архієпископі Лазарі (Барановичу) й, імовірно, за сприяння гетьмана Івана Мазепи, позаяк герб останнього окреслювався на одному зі фронтонів зі сходу. Припускають, що до реставрації був залучений знаний майстер стилю, український зодчий Іван Зарудний. При храмі в ту пору також організували жіночий монастир.

П’ятницька церква, світлина початку XX ст.

1750 року П’ятницька церква постраждала від потужної пожежі, через що її обрис незабаром значно видозмінився. Протягом XIX століття до храму було прибудовано нові бічні приділи. Із західного боку архітектор Антон Карташевський зрештою додав двоповерхову ротонду-дзвіницю. Так пам’ятка отримала структури із сімома верхами, впізнаваної на старовинних малюнках і світлинах. Після єкатеринонської секуляризації кінця XVIII сторіччя обитель при храмі закрили. Замість неї тут збиралися створити народне училище, але кінець-кінцем передали оточуючі святиню будівлі під торговельні лавки й крамниці.

П’ятницька церква, світлина експедиції С. Таранушенка, початок XX ст.

Після II світової війни, по результатах опрацювань решток стародавньої споруди, радянські владні й наукові діячі вирішили відновити храм у первинному, тобто домонгольському, вигляді. У обмірних й реставраційних роботах, окрім Барановського, також взяли участь такі спеціалісти, як Микола Холостенко, Юрій Асєєв й Іван Ігнаткін. Протягом 1955 – 1962 років втрачені частини будівлі було відтворено. Здебільш для цього використовували фрагменти матеріалів, знайдених при розчищенні завалів. Проте, оскільки їх все одно не вистачало, на Чернігівському цегельному заводі створили окремий цех й виготовили в ньому нові цеглини за зразками стародавньої плінфи.

Вцілілу дзвіницю XIX століття головний архітектор Чернігова К. Сергієвський 1962 року розпорядився розібрати. Після завершення реставрації й, зокрема, відтворення Миколою Хлостенком підлоги, від 1972 року церква Параскеви П’ятниці на Торгу почала працювати, як музей.  1991 року храм передали Українській православній церкві Київського патріархату.

Парк і фонтан перед П’ятницькою церквою, 2019 р.

19 серпня 2023 року по центру Чернігова росіянами було завдано сильний ракетний удар. Загинуло семеро людей, ще сто сорок вісім постраждало. Серед них були й ті, хто вийшов зі святкової служби з П’ятницької церкви. В храмі було вибито вікна, й шматком ракети пошкоджено аналойну ікону святої Параскеви.