Дерев’яна попередниця цього подільського храму мала насичену історію. ЇЇ чи-то звели, чи-то відновили на кошти легендарного організатора козацьких загонів і одного з перших кошових отаманів Війська Запорізького Остафія Дашкевича. Потім церква мала у володінні слобідку на лівому березі Дніпра, котра згодом і стала називатися на її честь Воскресенкою. На початку XVII століття настоятелем храму був майбутній видатний митрополит Іов Борецький, а за Петра Могили до старої церкви добудували ще один бічний вівтар.

У 1658 році давня будівля сильно постраждала від пожежі, і замість неї згодом спорудили новий, тепер вже мурований, храм. Дані джерел щодо точного часу його появи різняться: або міщанин Михайло Грек вклав кошти у відбудову у 1670-і; або грек за походженням купець Михаїл Рудзинський фундував спорудження двадцятьма роками пізніше. У будь-якому разі, на плані  Ушакова 1695 року бачимо вже оновлений вид споруди.

П’ятибанна Воскресенська церква на плані Ушакова, 1695 р.

Воскресенська церква кінця XVII – початку XVIII століть являла собою взірець стилю українського бароко. Цитуючи wikipedia, вона була

• хрещата у плані,
• стіни вертикально розчленовували пілястри коринфського ордеру
• та прикрашали ліпні карнизи,
• вікна були декоровані лиштвами та сандриками,
• церква мала три апсиди
• та п’ять грушоподібних бань,
• центральна з яких була на восьмигранному барабані.

Воскресенська церква на світлині початку ХХ ст.

Суттєві “покращення” сталися із храмом через ремонт кінця ХІХ століття. Тоді барокову перлину Подолу, яка на диво спромоглася пережити велику пожежу 1811 року майже в первісному вигляді, позбавили виразних рис – розібрали чотири барокові бані. Ось такою обскубаною, із  приплюснутим напівсферичним куполом, ми її і бачимо на єдиних, що дійшли до нас, фотознімках.

Дзвіниця Воскресенської церкви і будинок працівників управління пожежної охорони на вул. Спаській,9 у 1930-і рр.

Довершили ж справу імперської політики забуття більшовики. В першій половині 1930-х  років Воскресенську церкву знищили. Певний час ще протрималася у провулку Хорива її класицистична дзвіниця авторства Меленського. Але незабаром поруйнували і її.

Будинок у пров. Хорива, 4 на місці Воскресенської церкви, 2016 р.

Сьогодні на місці храму, навпроти пожежної каланчі будівлі музею Чорнобиля, стоїть дім у стилі посткоструктивізму. Його звели 1935 року для працівників управління пожежної охорони. Про існування тут колись визначної пам’ятки української історії та культури доки що не нагадує зовсім нічого.