Заснований за часів княжої Русі монастир в 1669 – 1688 роках, при архімандриті Йоаникії Ґалятовському, був цілковито перебудований в актуальній на ті часи манері. Так рис українського бароко набув і стародавній Успенський собор, й щойно зведені нові муровані келії та Петропавловська трапезна церква. Також на території обителі була створена бібліотека.
Руїни будинку ігумена, дзвіниця і Успенський собор в Єлецькому монастирі
Точна дата заснування монастиря досі лишається спірною. В своїй праці «Скарбниця потрєбная…» Ґалятовський зазначав, що це сталося після того, як 3 лютого 1060 року на гілці однієї з ялин (звідси і назва «Єлицький») сталося явлення ікони Пресвятої Богородиці. Буцімто, дізнавшись про таке диво, Чернігівський князь Святослав Ярославич наказав звести на тому місці першу дерев’яну церкву. До монгольського загарбання середини XIII століття на території обителі було побудовано видатних розмірів храм Успіння.
Брама Єлецького монастиря
Після двох століть запустіння стародавню святиню відновили за господарювання на Чернігівщині ставленого над ним польським королем Казимиром IV Ягеллончиком князя Івана Можайського, приблизно коло 1454 року. Півстоліття по тому місто захопили московити, й в монастир заселили московських ченців, переобладнавши його під оборонну споруду.
На території Єлецького монастиря
Між 1610 й 1649 роками Чернігів перебував під владою Речі Посполитої. Під час захоплення поляки спалили обитель. Тоді ж назавжди була втрачена стародавня місцева ікона Єлецької Божої Матері. Храми зрештою опинилися за Руською Унійною Церквою. По поновленню діяльності монастиря архімандритом в ньому був призначений видатний церковний діяч, поет і вчений, Кирило Транквіліон-Ставровецький, а коад’ютором (титулярним єпископом) – його син Єремія. Кляштор навіть мав змогу здавати свої володіння в оренду. Наприклад, чернігівському бурмістру.
Краєвид Єлецького монастиря з Чернігівського Валу (праворуч)
Богдан Хмельницький із козачим повстанським військом вигнав поляків з Сіверщини, а уніатів – з Єлецької обителі. Відтоді це місце перетворилося на справжній магніт для визначних українських просвітників. Свою пильну увагу монастирю присвячували архімандрити Лазар Баранович, Феодосій Углицький, Іоанн Максимович й Данило Туптало.
Печатака Єлецького монастиря. Варіант наведено Денисом Коритько
За їх сприяння, а також при потужній фінансовій підтримці верхівки війська Запорізького – зокрема, полковників Василя Дуніна-Борковського й Івана Вибельського, а також гетьманів Дем’яна Многогрішного й Івана Самойловича – в 1670-х-1690-х роках було якісно відремонтовано Успенський собор, побудовано трапезний храм, кам’яні келії і огорожу. У північно-східній частині монастиря тоді ж звели восьмигранну оборонну вежу із численними бійницями – нинішню надбрамну дзвіницю.
Старовинне дерево на території Єлецького монастиря
У розпал відновлювальних робіт, при Йоаникії Ґалятовському, 1767 року до Чернігова з Владимира на Клязмі привезли наново написаний у Московії образ Богородиці Єлецької. Його в московитів на ярмарку придбав чернігівський мешканець Костянтин Мезопета. Уславленій іконі в її домонгольській й пізнішій інкарнаціях і пов’язаним з ними дивам присвячено книгу архімандрита – «Скарбниця потрєбная і пожитєчная всєму свєту». Звідти й досі історики черпають дані про монастир та Успенський храм.
Гравюра з книги «Скарбниця потрєбная і пожитєчная всєму свєту», Йоаникйї Ґалятовський, 1676 р.
На початок XVIII століття Єлецька обитель процвітала. Гетьман Мазепа підтвердив всі права власності й своїми універсалами з разу-в-раз передавав в оренду ченцям пальники, табачні та дьогтьові шинки в багатьох селах. До того ж сини уславленого бойовими здобутками чернігівського полковника Якова Лизогуба біля південного фасаду головного собору погодили будівництво родової церкви-усипальні, а згодом Юхим Лизогуб ще й дав кошти на надбудову над оборонною вежею ярусу із дзвонами та барочною банею.
Килими на території Єлецького монастиря
Єлецький Успенський монастир поволі перетворився на великого землевласника, й мав широкі амбіції щодо свого розвитку. Однак, 1786 імператриця Єкатєріна II видала указ про секуляризація. Майно обителі переважно було вилучено й передано світській владі. Імперська казна отримала 1256 чоловіків і 1169 жінок, 7 пекарень, 8 шинків, винокурня, 4 бані, 9 млинів, 4 поромні переправи. Після того великого будівництва тут вже ніколи не велося, а давні споруди почали занепадати.
Єлецький монастир в панорамі Чернігова
В 1921 році більшовики закрили Єлецький монастир. Після II світової війни на його території розташовувалася Чернігівська обласна філармонія. На початку 1990-х років обитель опинилася у володінні церкви Московського патріархату.
Відображення Успенського собору монастиря
На території монастирського некрополя в різні часи були поховані її території були поховані князь Всеволод Святославович Трубчевський, полковник Леонтій Полуботок, генеральний обозний Василь Дунін-Борковський, чернігівський губернатор Андрій Милорадович та інші.
Кадр з фільму «Вій», 1967 р.
Коло стін обителі і її храмів в середині 1960-х років відбулися зйомки радянського художнього фільму за мотивами однойменної повісті Миколи Гоголя «Вій». Щоправда, вся ця натура виконувала роль… Києва.
План Єлецького монастиря
